Записи с меткой ‘високоміцний алюмінієвий сплав для авіаційної ракети’

Історія. Початок

Безперечно, «Вишнівський ливарно-ковальський завод» має свою історію. Ми вирішили увічнити її на сторінках офіційного сайту. У нашій пам’яті залишаться не тільки люди, які зробили великий внесок у спільну справу, але й етапи, кожен з яких був подоланий, незважаючи на труднощі. Були злети та падіння, але на даний момент ми вдосконалюємося і прагнемо бути найкращими у своїй галузі.

А починалося все 1897 року. Саме тоді розвивати ковальську та ливарну справу взялися наші першопрохідники. Завод змінював свою назву, територіальну належність, але зумів зберегти найголовніше традиції. Вже у 40-50-х роках перед Київським виробничим об’єднанням ім. Артема (стара назва заводу) ставилися досить складні завдання, головна мета яких полягала у забезпеченні випуску цивільної та оборонної продукції.

У ті часи відсутність доменних печей та конверторів компенсувалася за рахунок високої відповідальності та розуміння першорядної важливості «спекотної роботи» — зростання виробництва на підприємстві. 1946 ознаменувався пуском вагранки з накопичувачем для виплавки високоміцного модифікованого чавуну. Важливо відзначити, що саме ця подія відкривала новий шлях розвитку на заводі металообробного виробництва.

До кінця 40-х років, коли можливості старої ливарки були повністю вичерпані, керівництво почало проводити реконструкцію. За її результатами в новому цеху №10 з’явилися ділянки магнієвого та алюмінієвого лиття з такими відділеннями: лиття у кокіль, лиття у землю та лиття під тиском. Також було створено ділянку лиття за моделями, що виплавляються, придбано 13 ливарних печей, дві чехословацькі машини “Полак” для лиття під тиском, кокільні верстати, підготовчі печі для прокалювання та інше обладнання. Число робітників помітно збільшилося і на той час становило 250-280 осіб, серед яких було семеро високопрофесійних модельників вищої кваліфікації.

Згодом на ковальсько-ливарному заводі розпочалася модернізація та вдосконалення виробничих процесів. Продовжували якісно виконувати свою роботу ливарники цеху №10. Постійно усувалися різноманітні ливарні дефекти. Були отримані стабільні результати щодо якості виливків зі сталі та алюмінію, які застосовуються в авіації. Поліпшувалися зв’язки заводських ливарників із такими науковими установами як Інститут проблем лиття, ВІАМ, НІАТ, ВІЛС.

Завдяки продуктивній та якісній роботі ливарників на заводі поступово знижувався брак та суттєво зменшувалася витрата металу. Досягнення наших працівників при впровадженні великогабаритного лиття в кокіль жароміцного сплаву АЛ19 та високоміцного сплаву В2243 були відзначені Державною премією (Підкопай Н.В.). 1965 року ливарники цеху вперше в Союзі відлили корпус першого відсіку ракети для нового виробу ППО з магнієвого сплаву МЛ10.

Станом на 01.01.1970 р. було впроваджено 793 найменування виливок. З них: 365 заготовок сталевого лиття за моделями, що виплавляються, 213 виливок – литтям у кокіль з алюмінієвих і магнієвих сплавів, 83 найменування – литтям під тиском, 132 найменування – заготовки з алюмінієвих, магнієвих сплавів і чугунів.

Постройка литейного и кузнечного цехов в ВшневомБудівництво ливарного та ковальського цехів у Вишневому

У 1965 році розпочалося будівництво нового сучасного корпусу для ковальського та ливарного цехів у Вишневому. Завершено воно було 1970-го. Головна мета, яку мали тодішні керівники, — збільшення виробничих потужностей та виведення з Києва екологічно шкідливих виробництв. Перебазування ливарного цеху завершилося у квітні 1970 року, а ковальського – у 1971 році. Тоді наші старання завершилися відмінними результатами, і ми по праву вважалися одними з найкращих у галузі.

Завдяки точному та високопродуктивному на той час устаткуванню з’явилася можливість отримувати штампування з алюмінієвих сплавів АК-4, АК-6, АМг. Штампування деталей з нержавіючої сталі 12х18 Н 10Т, що застосовуються в ракетах Р-24, було впроваджено на початку 80-х. Згодом, ковалями було освоєно штампування складних деталей (ложемент і сектор) з титанових сплавів, а також високоміцні алюмінієві сплави ВАЛ 5 та ВАЛ 10, які широко застосовуються в авіації. Камерні печі РКП-1 дозволили виробляти малоокислювальне нагрівання заготовок під штампування і отримувати штампування високої точності вагою від 20 грам і до 20 кілограм.

У 1975 року було запущено технологічний процес виготовлення оболонкових форм з урахуванням машин ЛОФ — оболонкові форми низки сталевих деталей виробів АПУ-23М, БДЗ-60-21УМР. Приблизно водночас було налагоджено виробництво литого посуду, а в ливарному цеху №10 запроваджено запропонований галузевим інститутом ВІАМ новий жароміцний та високоміцний алюмінієвий сплав для авіаційної ракети Р-27 класу «повітря-повітря».

У 1990 році річний обсяг виробництва у ливарному цеху досягав:

алюмінієве лиття – 640 тонн;

сталеве лиття за моделями, що виплавляються – 206 тонн;

чавунне лиття – 126 тонн;

магнієве лиття – 43 тонни.

Запам’ятайте імена людей, які зробили великий внесок у розвиток та становлення нашого заводу: Хургіна А.Л., Самойлович О.Л., Жук Є.Я., Хитрий Н.П., Гловацький І.В., Гульчук М.І. , Кононко Л.І., Гончаренко Н.А., Готов М.А., Платонов Г.М., Ейдельштейн Л.А., Степанський Я.І.

Про сучасний етап нашої історії ви можете дізнатися із цієї статті.

За матеріалами книги «110 років історії Київського машинобудівного підприємства ім. Артема»
Автор-упорядник – Степаненко Г.А.